Вештиця

Вештиця в українській демонології — це зловісна жінка-чаклунка, яка володіє могутніми магічними силами і здатна завдавати шкоди людям через своє вміння чаклувати. Вона асоціюється зі злими чарами, прокляттями, а також здатністю керувати природними явищами й викликати хвороби та нещастя. Вештиця схожа на відьму, але вважається особливо небезпечною через свою злість і бажання нашкодити людям.

Зовнішньо Вештицю описують як стару, зморщену жінку з гострими рисами обличчя, часто згорблену й одягнену в темний одяг. Вона може жити на узліссі, в горах або на віддалених околицях села, де її важко знайти. Вештиця відома своєю здатністю використовувати магічні заклинання, зілля та обереги для контролю над людьми й природою. Вона може завдавати шкоди посівам, викликати бурі, псувати здоров’я або накладати прокляття на тих, хто її образив.

Згідно з легендами, Вештиця може перетворюватися на різних тварин — котів, птахів, собак — щоб залишатися непомітною або тікати від переслідувачів. Однією з її особливих здібностей є "порча" — чаклунство, яке може викликати хвороби, невдачі або навіть смерть.

У народних віруваннях Вештиці часто приписували злі вчинки, як-от псування худоби або врожаю, наведення порчі на сім’ю, а також здатність викликати сварки між людьми. Вірили, що вона могла заздрити щасливому життю інших і через це шкодити благополучним родинам.

Щоб захиститися від Вештиці, використовували різні обереги, такі як освячені хрести, часник, полин або червоні нитки, які вішали над дверима. Також вважалося, що молитви, освячена вода і спеціальні замовляння можуть нейтралізувати її магію. Окрім того, в народі вірили, що якщо розкрити її справжню сутність або знайти її "відьомський інвентар" — наприклад, зілля або магічні інструменти — можна позбавити Вештицю сили.

Інколи для захисту від Вештиць люди проводили спеціальні обряди очищення будинку або подвір’я, щоб вигнати чаклунку й не допустити її впливу на родину або господарство.