Шум

Шум в українській демонології — це дух або міфічна істота, що асоціюється зі звуками в природі, особливо з шелестом дерев, шумом вітру та інших природних явищ. Вважається, що Шум є втіленням лісової або природної сили, яка прихована в голосах дерев і лісових звуках. Шум іноді сприймається як бог лісу та лісового шуму. Він може бути великим, привітним, багатим, а часом — безконечним та загадковим, втілюючи всю таємничість і велич природи.

Шум — це сам ліс із його таємницями та принадами. Але іноді він може бути страшним і небезпечним, особливо коли в нього порушують гармонію. Особливо сердитим Шум стає тоді, коли лісовики б`ються між собою. У такі моменти він здіймає бурю і ламає віковічні дерева, показуючи свою лють та силу.

Згідно з народними віруваннями, Шум може збивати мандрівників із правильного шляху, викликаючи у них дезорієнтацію, тривогу або страх. Він може бути як привітним, так і ворожим, залежно від поведінки людини в його володіннях. Його присутність можна відчути через шелест листя, свист вітру чи тріск дерев, і цей звук може як зачаровувати, так і лякати.

Щоб уберегтися від можливого негативного впливу Шума, люди намагалися з повагою ставитися до лісу, приносити дари, як-от хліб, молоко або квіти, і вимовляти замовляння перед входом у ліс. Це допомагало задобрити духа і отримати його захист під час подорожі лісовими стежками.