Рожаниця

Рожаниці — це міфічні богині української демонології, які були пов`язані з народженням, долею та материнством. Їх шанували як покровительок родючості, жіночого начала і долі. Рожаниці вважалися тими, хто приходить до новонародженої дитини, щоб визначити її майбутню долю, благословити та захистити.

Їх часто уявляли як трьох богинь, які присутні під час народження дитини, і саме вони вирішують, яким буде її життєвий шлях. У деяких переказах їх вважають тими, хто вселяє душу в новонародженого, наділяючи його певними рисами характеру та талантами. Рожаниці можуть дарувати дитині щастя, добробут, здоров`я або, навпаки, визначити складну долю залежно від обставин і волі богів.

Образи Рожаниць варіюються: їх можуть зображувати як добрих, лагідних жінок або як величних богинь із серйозними таємничими обличчями. Їхня присутність символізує священний зв`язок між небом і землею, між божественним і людським. Вони є невидимими спостерігачками та суддями, які впливають на життєвий шлях кожної людини.

Для задобрення Рожаниць, родичі новонародженого проводили спеціальні обряди і приносили жертви — хліб, кашу, мед, молоко. Ці дари залишали на спеціальному столі чи біля колиски дитини, звертаючись до Рожаниць з проханням про захист і благословення для немовляти. Вірили, що шанування Рожаниць допоможе дитині рости щасливою і здоровою.

Рожаниці уособлюють силу долі, таємничу енергію, що пов`язує життя з вищими силами. Вони були важливою частиною слов`янської духовної традиції, символізуючи початок нового життя та невідворотність призначеного шляху.