Морок

Морок в українській демонології — це зловісний дух, що викликає темряву, страх і плутанину. Він асоціюється з ночами, туманами та глибокою темрявою, в яку занурює людей, змушуючи їх втрачати орієнтацію. Морок діє як дух, що насилає на людину відчуття страху та незрозумілості, роблячи шлях невидимим і небезпечним.

У деяких версіях народних переказів вважається, що Морок — це син Мари, богині смерті та зими, і Чорнобога, божества хаосу й зла. У цій інтерпретації він виступає як демон брехні та обману. Його сила полягає в тому, щоб маніпулювати свідомістю людей, створюючи ілюзії та викликаючи страх і сум`яття. Морок здатен змусити людину бачити те, чого насправді немає, або вірити в обманливі видіння. Цей зв`язок із Марусею та Чорнобогом підкреслює його роль як духа темряви й брехні.

Морок зазвичай невидимий, але іноді може постати як тінь або темна фігура, що з`являється на краю зору. Він часто заманює людей у туман, серед лісів або на роздоріжжях, де вони легко можуть заблукати. Його вплив викликає плутанину та паніку, а також змушує людей блукати годинами, навіть у добре знайомих місцях.

Для захисту від Морока люди використовували освячені обереги, хрести або молитви. Вважалося, що звернення до світлих сил може допомогти подолати його вплив і вийти на правильний шлях, уникаючи пасток, які створює цей дух.