Мольфар

Мольфар в українській демонології та карпатських народних віруваннях — це знахар, чаклун або маг, який володіє глибокими знаннями про природу, магію та потойбічні сили. Мольфари є частиною гуцульської культури і відіграють роль посередників між людьми та природними і потойбічними силами. Їхні знання передавалися з покоління в покоління, і мольфари вважалися могутніми та поважаними людьми, здатними впливати на погоду, захищати від злих духів, лікувати хвороби та пророкувати майбутнє.

Мольфари можуть використовувати різні види магії. Вони відомі своєю здатністю керувати стихіями, особливо погодою — викликати дощ або відігнати бурю. Також вони вміють використовувати обереги, знахарські методи та трави для зцілення хворих, усунення проклять і захисту від нечистих сил. Мольфар мав особливий набір інструментів для своїх ритуалів, включаючи спеціальні ножі, свічки, дзвіночки, а також магічні палиці.

Мольфарів поділяють на кілька типів залежно від їхніх здібностей:

Світлі мольфари — ті, хто використовував свої сили на благо, зцілював людей, допомагав захищати врожай, виганяти злих духів та лікувати хвороби.
Чорні мольфари — ті, хто користувався темними силами, наводив прокляття та міг завдавати шкоди іншим людям, накладаючи порчу або прокляття.
Мольфарів часто закликали в разі природних катастроф, коли село було загрожене градом чи бурею. Вони могли "зупиняти" бурі та відводити їх від сіл за допомогою магічних заклинань і ритуалів. У деяких легендах мольфари вступали в сутички зі злими духами чи демонічними силами, щоб захистити людей від їхнього впливу.

Цікавим аспектом мольфарської магії була здатність пророкувати майбутнє або бачити приховане. Вважалося, що мольфари можуть бачити долю людини та порадити їй, як уникнути небезпек.

Щоб захиститися від негативного впливу темних мольфарів, люди зверталися до світлих мольфарів або використовували освячені обереги.