Лісун

Лісун в українській демонології — це могутній дух лісу, помічник лісовика, який охороняє ліс і підтримує рівновагу серед його мешканців. Його зображують як дуже високого, худого чоловіка з довгими руками та ногами, з сірою або зеленою шкірою, що дозволяє йому зливатися з природою. Його обличчя часто приховане густим сплутаним волоссям, схожим на мох чи траву, а очі можуть світитися в темряві, що додає йому моторошності в нічному лісі. Завдяки своїм непропорційно довгим кінцівкам, лісун рухається майже безшумно, що дозволяє йому непомітно переслідувати мандрівників або стежити за тваринами.

Окрім контролю над лісовими стежками, лісун виконує важливу роль у підтримці балансу в дикій природі. Він є опікуном звірів, зокрема вовків, яких він направляє та допомагає їм знаходити хворих чи ослаблених тварин для полювання. Ця діяльність лісуна сприяє природному очищенню лісу та підтримці здорової екосистеми, адже він забезпечує, щоб вовки не винищували надмірно інші види тварин.

Люди боялися його гніву, тому приносили на узлісся дари, такі як хліб чи молоко, щоб задобрити лісуна і не викликати його невдоволення. Для захисту від його підступів мисливці носили залізні обереги або освячені предмети, оскільки лісун, як і багато інших лісових духів, уникав заліза.