Ярчук

Ярчук в українській міфології — це міфічний пес, якого боялися відьми, чаклуни та інші представники нечистої сили. Він мав вовчі ікла і вважався могутнім захисником від злих духів. У деяких місцевостях його ототожнювали з цуценям, народженим від третього покоління сук, які вперше народили щеня, часто суку. Коли Ярчук виростав, він ставав дуже сильним і здатним навіть покусати або загризти відьму. Рана від укусу Ярчука вважалася практично невиліковною, тому відьми намагалися знищити його ще в ранньому віці.

Цей міфологічний пес також асоціюється з весною, зокрема з "ярою" силою, яка настає разом із пробудженням природи після зими. Ярчука не лише вважали захисником від нечистої сили, а й використовували у народних віруваннях для забезпечення безпеки та захисту від шкідливих магічних впливів.

Захист від відьом з участю Ярчука був настільки ефективним, що люди використовували обряди для його збереження — садили цуценя в яму і накривали осиковою бороною, щоб захистити його від впливу відьом.

Ярчук символізував могутній захист від нечистої сили, особливо від відьом, та був важливою фігурою в українському фольклорі як оборонець добра