Потерчата

Потерчата в українській демонології — це душі нехрещених дітей, які не можуть знайти спокою після смерті і змушені блукати землею. Оскільки їх не було охрещено, вони не потрапляють ані до раю, ані до пекла, залишаючись між світами. Виглядають як маленькі, голі діти з великими, блискучими очима і синіми чубчиками на головах. Їхній плач або кумкання нагадують жаб`ячі звуки, які вони використовують, щоб привернути увагу подорожніх і заманити їх до водойм або боліт, де людина може загинути.

Потерчата символізують трагічну долю дітей, які не отримали релігійного захисту через обряд хрещення, і нагадують про важливість цього ритуалу. Вони також уособлюють відсутність спокою для тих душ, які залишаються між світами через порушення релігійних традицій. Зустріч з потерчатами вважалася небезпечною, оскільки їхня присутність могла призвести до трагічних наслідків для подорожніх.

Щоб уникнути впливу потерчат, люди носили з собою хрестики або освячену воду. Вважалося, що молитви або обіцянка допомогти душам знайти спокій, наприклад через хрещення або поховання, можуть заспокоїти потерчат і дозволити їхнім душам покинути землю.