Польовик

Польовик в українській демонології — це дух, який охороняє поля і стежить за порядком у них. Його зображують у кількох варіаціях, і кожна з них наділена певними рисами, що підкреслюють його зв`язок із природою та його демонічну сутність. У класичному образі польовик виглядає як маленький старий чоловік із засмаглою шкірою, обвітреним обличчям і одягом, схожим на снопи або суху траву. Він постійно стежить за полями, особливо у спекотний полудень, і може карати тих, хто порушує правила роботи на землі. Тих, хто зустріне його в полі в обідню пору, польовик може змусити заблукати або захворіти.

В іншій версії польовика описують як людиноподібну істоту з рисами тварин, рослин і демонічної природи. Його тіло може бути вкрите травою або корою, а волосся нагадує стебла злакових культур. Ноги іноді мають звірині риси, схожі на копита, а його обличчя прикрашають невеликі роги, які підкреслюють його зв`язок із нечистими силами. Роги, характерні для деяких варіантів його образу, надають йому вигляду дикого духа природи, що охороняє свої володіння.

Поява польовика часто супроводжується сильним вітром, який здіймає пил і створює відчуття тривоги. Іноді люди могли бачити іскри або вогники, які з’являлися в повітрі — сліди його магічної сили. Польовик може бути як охоронцем полів, так і небезпечним духом, що карає за недбалість чи зневагу до природи. Особливо остерігалися його гніву під час роботи в полі у свята або неділю.

Щоб задобрити польовика, селяни приносили дари: залишали на полі хліб, молоко або трохи першого врожаю. Це мало забезпечити захист від негоди, шкідників і поганого врожаю в наступному сезоні. Люди намагалися не виходити в поле під час сильного вітру або в обідню пору, коли польовик вважався особливо активним.