Покутник

Покутник в українській демонології — це дух, який живе у будинку і пов’язаний із домашнім простором, зокрема з місцем на покуті — святим кутком дому, де традиційно знаходилися ікони і де родина збиралася для молитви. Покутник вважається духом-покровителем родини, який стежить за порядком, захищає дім від злих сил і приносить благополуччя. Він має тісний зв`язок із предками родини, часто його сприймали як духа-посланця від предків, що спостерігає за добробутом сім`ї.

У деяких повір`ях покутників асоціювали з небіжчиками, які через свої гріхи не можуть знайти спокій у потойбічному світі. Це душі, що через свої злочини або моральні провини не отримали прощення і не можуть перейти до іншого світу. Вони змушені блукати між світами, терплячи різні прикрості відповідно до величини своїх гріхів, поки самі їх не загладять або поки хтось із їхніх рідних не здійснить обряди очищення. В таких випадках покутник може проявляти себе через знаки чи явища в домі, нагадуючи рідним про свою незавершену місію.

Особливо важливо було шанувати покутника під час свят і важливих подій у сімейному житті. На покуті завжди підтримували чистоту, а у важливі дні залишали для покутника частування: хліб, сіль або іншу їжу. Щоб допомогти неспокійним душам, родичі проводили поминальні обряди, молилися за них або приносили жертви. Це допомагало таким душам знайти шлях до спокою і врешті звільнитися від своїх страждань.