Нічниця

Нічниця — це зловісна істота української демонології , яка з’являється вночі. Вона постає у вигляді тіні або примарної жінки з темним, довгим волоссям і блідим обличчям. Її очі можуть світитися в темряві, надаючи їй моторошного вигляду. Одягнута в темний, непримітний одяг, нічниця рухається безшумно і майже непомітно, зливаючись із нічними тінями. У деяких переказах вона може набувати образу великого нічного птаха з розпростертими крилами і світними очима, схожого на сову.

Нічницями ставали душі жінок, які померли раптово або пережили важке горе. Це могли бути жінки, які загинули від насильницької смерті, наклали на себе руки через відчай або втратили дітей. Іноді нічницями ставали жінки, які вчинили важкий гріх, як-от вбивство своїх дітей. Їхні душі не знаходили спокою через глибокі переживання або трагічні обставини смерті, і залишалися прив’язаними до світу живих, перетворюючись на нічниць. Вони блукають у нічній темряві, ніби шукають спокою або спокути за свої вчинки.

Нічницям приписували здатність завдавати різну шкоду. Вони могли приходити до людей під час сну, спричиняючи кошмари, безсоння, або навіть викликати почуття важкості та задухи, наче сідаючи на груди сплячому. Особливо часто вони лякали дітей, викликаючи у них неспокійні сни, раптовий плач чи хвороби. Для дорослих нічниці могли бути причиною заблудження вночі, заманюючи їх у темні місця. Вірили, що нічниця може висмоктувати життєву енергію, залишаючи людину виснаженою і слабкою.

Щоб захиститися від нічниць, люди використовували різні обереги, проводили обряди і читали молитви, особливо біля колиски дитини або перед сном. Її образ нагадує про страхи ночі, невідомість і непередбачувану силу темряви.