Нічка

Нічка — це міфічна істота української демонології, яка асоціюється з темрявою та нічними страхами. Її уявляють як тінь або примарну жіночу постать, яка з’являється під покровом ночі. Вона може бути блідої, майже прозорої зовнішності, з довгим темним волоссям, що нагадує нічну пітьму. Одягнена в темний, ледь помітний одяг, нічка рухається безшумно, зливаючись з тінями і стаючи майже невидимою.

Вважається, що нічка з`являється тоді, коли людина перебуває на межі сну і неспання, пробуджуючи страх і тривогу. Вона може приносити з собою погані сни, які залишають після себе відчуття неспокою. Її поява іноді супроводжується раптовим відчуттям холоду або незрозумілою тривогою, коли людину охоплює почуття, що за нею спостерігають.

У деяких переказах нічка має здатність проникати в оселі, особливо туди, де є діти. Вона може нашептати погані сни або навіть забрати спокійний сон, залишаючи людину втомленою та виснаженою.
Щоб захиститися від нічки, під ліжко ставили освячену воду або клали оберіг, як-от ніж чи гілку полину. Вішали кучеряві гілки, як-от виноград чи хміль, на двері та вікна, щоб нічка заплуталася. Ставили біля ліжка миску з водою, в якій вона могла побачити своє відображення і відступити. Насипали лінію з піску або солі біля входу, вважаючи, що нічка не може їх перетнути. Біля ліжка залишали сплетені кола з трав чи соломи, щоб вона не змогла підійти. Використовували розбите дзеркало чи гладкий камінь під подушкою як енергетичний захист. Ці способи допомагали відлякати нічку та зберегти спокійний сон.Часто над дверима та вікнами малювали хрести, щоб не дати їй проникнути в дім.

Образ нічки втілює страх перед невідомістю та небезпекою, що приховується в темряві, нагадуючи про те, як ніч може сповнитися таємниць і прихованих загроз.