Мавка

Мавка — це міфічна істота української демонології, яка уособлює дух природи. Вона з`являється у вигляді прекрасної дівчини з довгим зеленим волоссям, яке зливається з навколишньою рослинністю. Мавка мешкає в густих лісах і на полях, є невидимою охоронницею природи. Її пісні зачаровують мандрівників, заманюючи їх у глибину лісу. Незважаючи на свою красу та граціозність, вона може бути небезпечною, якщо люди порушують гармонію її світу або не поважають місця, де вона живе. Мавка символізує таємничість і непередбачуваність дикої природи.

Згідно з українськими міфами, дівчата могли ставати мавками після смерті, особливо якщо вони померли молодими, незаміжніми або трагічно. Однією з поширених причин перетворення на мавку було загибель у воді, наприклад, утоплення. Такі душі, не знайшовши спокою, продовжували жити в лісах або біля водойм, перетворюючись на мавок. Існувало повір`я, що дівчата, які померли в лісі або під час зелених свят, також могли стати мавками.

Ще один варіант — це діти, які померли нехрещеними або ж померлих від насильницької смерті. Душі таких дітей вважалися неприкаяними, і вони могли приєднуватися до світу мавок, стаючи частиною їхньої таємничої спільноти. Мавки залишалися прив`язаними до певних місць і ставали їхніми духами-охоронцями.

Від мавок захищалися, використовуючи квіти папороті або звіробою, які носили при собі, щоб відлякати їх. Також плели вінки з польових квітів і надягали їх на голову, вірячи, що це створює магічний бар`єр від мавок. Люди розвішували на вікнах та дверях гілочки осики, яка вважалася захисним деревом, здатним відлякати цих лісових духів. Щоб не привернути увагу мавки, намагалися не співати та не свистіти в лісі, особливо на самоті, і уникали гуляти в лісах у сутінках.