Чорт з дудкою

Чорт з дудкою — це персонаж української демонології, який часто зображується як підступний і хитрий дух, що грає на дудці. Чорт у цьому образі має людську подобу, але з певними рисами, що видають його нечисте походження: він може мати роги, хвіст або копита. Однак найважливішим атрибутом чорта є його дудка, за допомогою якої він здатний зачаровувати людей. Музика, яку він грає, може бути як спокусливою та веселою, так і небезпечною, оскільки здатна навіювати заклинання, підкоряючи волю слухачів.

Чорт із дудкою часто з’являється в лісах або на роздоріжжях, заманюючи людей своїми мелодіями. Відомо, що той, хто почує гру його дудки, може бути змушений танцювати до повного виснаження або ж слідувати за чортом у лісові хащі, де може заблукати. Музика чорта несе в собі магічну силу і здатна викликати безумство, тому його побоювалися, особливо вночі.

Щоб задобрити чорта або уникнути його впливу, люди приносили жертви на роздоріжжях — хліб, сіль або монети, щоб чорт не зачепив їх на шляху. Для захисту від його магії використовували освячені обереги, як-от хрести, часник або залізні предмети, які носили при собі. Важливо було не піддаватися на гру його дудки, не зупинятися і не слухати, щоб не потрапити в його пастку.